- каламутник
- -а, ч., розм.Той, хто підбурює проти когось, чогось, спричиняє неспокій, незлагоду; баламут (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
каламутник
Смотреть что такое "каламутник" в других словарях:
каламутник — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
баламут — 1) (той, хто підбурює на лихі вчинки), баламута, заколотник, каламутник, бунтівник, бурлій Див. тж. підбурювач 2) див. спокусник … Словник синонімів української мови
